Навчально-науковий центр генеалогічних досліджень та історичної регіоналістики

Нинішні дослідження.

Нині, керівник навчально-наукового центру генеалогічних досліджень та історичної регіоналістики, канд. іст. наук. Лоха В’ячеслав Анатолійович працює над генеалогією та географією військових походів козацтва Переяславського полку XVII–XVIII ст. до якого входили сотні: полкові, Баришівська, Басанська, Березанська, Бориспільська, Бубнівська, Вороньківська, Гельмязівська, Домонтівська, Золотоніська, Іркліївська, Канівецька, Кропивнянська, Леплявська, Піщанська, Трахтемирівська, Яготинська.

Досліджується Переяславський полк в адміністративно-територіальному та суспільно-політичному устрої Гетьманщини.

Також з’ясовується походження, статус та персональний склад старшини, зокрема джерела її витоків, клановість. Визначається специфіка основних прав і привілеїв, досліджується геральдична атрибутика та інтеграція козацької верхівки до складу офіцерства царської армії. Розкривається становлення, еволюція та соціальна диференціацію рядового козацтва. Встановлюються господарства та характер зайнятості козацького населення. З’ясовується боротьба отаманів у період національно-визвольних змагань. Основою наукового дослідження є різноманітні архівні джерела, опубліковані збірки документів, факти закордонних та вітчизняних істориків.

Напрацювання стануть основою фундаментальної, ілюстрованої монографії – «Козацтво Переяславського полку».

На перспективу плануються дослідження пов’язанні із елітою та духовним життям Переяслава, фотоальбом – «Переяслав у давніх світлинах та сучасних барвах», «Історичний атлас Переяслава», тощо.

Робота, що була зроблена.

За час існування центру генеалогічних досліджень та історичної регіоналістики було зібрано та введено до наукового обігу матеріали із приватних, сімейних архівів жителів Переяслава-Хмельницького. Переважно це: давні фотографії, листівки, усні свідчення, різного роду документи (метричні свідоцтва, атестати, листи, грамоти, рукописні «біографії», паспорти, купчі, договори, тощо).

Опрацьовані різноманітні архівні джерела у Центральному державному історичному архіві України в м. Києві та Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. За формою та змістом це: ревізії, реєстри, метричні книги, переписи, різного роду «іменні списки», матеріали описів, зокрема «Генерального опису Малоросії», ділова документація (протоколи засідань, записи в магістратських книгах, листи, слідства про нерухомість та маєтності; судові позиви; донесення, чолобитні; скарги; колекції грамот царів та гетьманів; різного роду справи Генеральної військової канцелярії, Київської губернської канцелярії та інших відомств).

На основі ґрунтовного аналізу широкого кола архівних і опублікованих джерел, а також спеціальної літератури здійснено комплексне дослідження політики гетьманського управління стосовно городян; з’ясовано зміну основних прав і привілеїв міщанства на тлі загальнодержавних процесів, тощо. Висвітлено склад і основні функції місцевого чиновницького апарату, а також соціальна структура та майновий стан міщан і купців Переяслава другої половини XVIІ–XIX ст. Описано господарства та характер зайнятості населення. Значну увагу приділено кількісному та етнічному складу городян. Окреслено містобудівну структуру та умови життя переяславців.

Простежено маловідомі сторінки із життя та громадської діяльності: урядників, духовенства, міщан, вчених, викладачів, краєзнавців, митців, отаманів, та інших представників переяславського соціуму. Встановлений персональний склад чиновників різних відомств, представників товариств, дворян, містян та освітян. Прослідковано історію створення й функціонування Переяславського колегіуму, чоловічої та жіночої гімназій. З’ясовано життя, дозвілля та народні звичаї переяславців.

Основні наукові праці

Монографії: Духовенство, церкви та колегіум міста Переяслава середини XVIIXX ст. – Київ: Міленіум, 2006. – 114 с.іл.; Чиновники, міщани та освітяни Переяслава середини XVII початку XX ст. Переяслав, 2012. – 412 с.іл. та Переяславський соціум на перехресті епох: люди, події, факти 2-ге вид., переробл. і доповн. – Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2019. – 624 с.іл.

Понад 70 статей опубліковано в наукових виданнях та громадсько-політичній періодиці. Зокрема, наукові такі: Військові походи козаків Переяславського полку (1700-1710 рр.) // Переяславіка. Наук. запис. з укр. іст.: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хм., 2018. – Вип. 14 (16). – С. 142 – 147; Географія походів козацтва Переяславського полку у 1680 1720-их рр. // Фактор простору в історичних дослідженнях: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Переяслав-Хм.), 23 травня 2019 р. – Переяслав-Хм. – С.81 – 94; Освітній процес і дозвілля студентів та учнів Переяславського колегіуму – Київ-Переяслав-Хм. // Освіта для миру = Edukacja dla pokoju: зб. наук. пр.: у 2 т. – К.: Вид-во ТОВ «Юрка Любченка», 2019. – Т.1. – С. 699 – 713; Вони глибоко вірили у Бога – сторінки із життя переяславських священиків: Пантелеймона Неутрієвського та Остапа Коржа // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хм., 2017. – Вип. 41. –  С. 39 – 46; Етносоціальна диференціація купецтва у другій половині XVIIXVIII ст. // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хм., 2016. – Вип. 38. –  С. 35 – 45; Жіноча освіта Переяслава на перехресті минулих епох // Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць [матеріали XI Всеукраїнської науково-практичної інтернет конференції]– 30 –31 cічня 2015 – С. 157 – 168; Тарас Шевченко і переяславські краєвиди // Переяславський літопис: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хм., 2014. – Вип. 6. – С. 327 – 334; ЕТНОСОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА МІЩАН ПЕРЕЯСЛАВА ЗА «РЕВІЗЬКОЮ КНИГОЮ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ 1726 Р.», «ГЕНЕРАЛЬНИМ (РУМЯНЦЕВСЬКИМ) ОПИСОМ МАЛОРОСІЇ 1765 – 1769 РР.» ТА ІНШИМИ ДЖЕРЕЛАМИ // Наук. запис. з укр. іст.: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хм., 2014. – Вип. 34. – С. 10-19; Переяславські єпископи: їх функції та роль у становленні і ґенезі єпархії та ієрархія церковного управління // Наук. запис. з укр. іст.: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хмельницький, 2014. – Вип. 34. – С. 20-30; Переяславська козацька верхівка: походження, формування, статус, перетворення на дворянство // Заповідна Хортиця: зб. наук. праць 2013 р.; Повсякденне життя студентів та учнів Переяславського колегіуму // Історія повсякденності: теорія та практика: матеріали Всеук. Наук. конф. – Переяслав-Хм., 2012. – С. 44 – 49; ЕТНОСОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ ТА ДЕМОГРАФІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ПЕРЕЯСЛАВА У XIX СТ. // Наук. запис. з укр.. іст.: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хм., 2012. – Вип. 28. – С. 42-49; Урядовці Переяславського магістрату середини XVII – 80-х рр. XVIII ст.: склад, структура та основні функції // Наук. запис. з укр.. іст.: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хм., 2009. – Вип. 23. – С. 49-58; Політика гетьманського і царського урядів стосовно міщан Переяслава та чиновників магістрату у другій половині XVII – першій чверті XVIII ст. // Наук. запис. з укр.. іст.: Зб. наук. статей. – Переяслав-Хм., 2008. – Вип. 21. – С. 56 – 63; Теорії походження українського козацтва // Сучасна гуманітаристика: Зб. матеріал. XIV Міжнародної наук. – практ. Інтернет-конференції, 9 грудня 2019р. – Переяслав – 2019. – Вип. 14. – С. 55 – 61.

Участь В’ячеслава Лохи у конференціях, форумах, сесіях, круглих столах та презентаціях з осені 2018 – 2019 рр.

17 жовтня 2018 р. у межах програми VІI Всеукраїнського історико-культурологічного форуму «Сікорські читання» брав участь у роботі круглого столу «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті». Доповів про боротьбу козацтва Переяславського полку проти турецько-татарської агресії та військові походи лівобережного козацтва у 1680 – 1690-их рр.

29 листопада 2018 р. у конференц-залі ім. В. Сухомлинського ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» брав участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції «Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури» (до 100-річчя започаткування музейної справи на Переяславщині; до 95-ої річниці від дня народження Героя України М.І. Сікорського). Доповідь на тему: ВІЙСЬКОВІ ПОХОДИ КОЗАКІВ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ (1700 – 1710 РР.)

20 березня 2019 р. у конференц-залі ім. В. Сухомлинського ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» презентував колективну монографія у якій є одним із авторів. Переяславський соціум на перехресті епох: люди, події, факти: [монографія у співавторстві із В.П. Коцуром, О.І. Гуржієм] – К., ТОВ «Юрка Любченка» 2019. – 624 с., іл.

18 квітня 2019 р. брав участь у роботі наукової сесії Української академії історичних наук, яка відбувалася на базі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» у конференц-залі ім. В. Сухомлинського.

23 травня 2019 р. брав участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції «Фактор простору в історичних дослідженнях» у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». Доповідь на тему: ГЕОГРАФІЯ ПОХОДІВ КОЗАЦТВА ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ У 1680 – 1720-ИХ РР.

8 – 10 жовтня 2019 р. брав участь у VIII Українсько-польському форумі «Освіта для миру / Edukacja dla pokoju», що відбувався на базі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Доповідь на тему: Освітній процес і дозвілля студентів та учнів Переяславського колегіуму, а також для закордонних учасників форуму провів історичну екскурсію у Переяславі.

16 жовтня 2019 р. був модератором круглого столу «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті», який відбувалася на базі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» у конференц-залі ім. В. Сухомлинського. Доповідь на тему: «Участь козаків Переяславського полку у війні за «польську спадщину» та Кримських походах 1733 – 1737 рр.».

9 грудня 2019 р. взяв участь у XIV Міжнародній науково–практичній Інтернет-конференції, подавши у співавторстві із Вікторією Павленко наукову статтю: Теорії походження українського козацтва // Сучасна гуманітаристика: Збірник матеріалів – Переяслав – 2019. – Вип. 14. – С. 55 – 61.

Перейти до вмісту