Трансформаційні процеси в Україні у контексті цивілізаційних і глобалізаційних викликів ХХІ століття обговорила одноіменна конференція у Переяславі - Факультет гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій

Трансформаційні процеси в Україні у контексті цивілізаційних і глобалізаційних викликів ХХІ століття обговорила одноіменна конференція у Переяславі

Факультет гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій > Новини кафедри політології > Трансформаційні процеси в Україні у контексті цивілізаційних і глобалізаційних викликів ХХІ століття обговорила одноіменна конференція у Переяславі

У п’ятницю, 28 травня 2021 року, відбулася Міжнародна наукова конференція «Трансформаційні процеси в Україні у контексті цивілізаційних і глобалізаційних викликів ХХІ ст.», яку щороку проводить кафедра політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та іншими партнерами.

У 2021 році до роботи конференції яка проходила у змішаному форматі – оф-лайн та он-лайн режимі, долучилося понад 130 осіб. На початку заходу з вітальними словами до учасників конференції звернулися проректор з навчально-методичної роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вячеслав Різник, заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олександр Майборода, президент Стамбульського фонду науки та культури Саїд Юдже, ректор «Вищої школи лінгвістичної у Ченстохові» (Польща) Едіта Садовська, українська медик-доброволець, командирка Медичного батальйону «Госпітальєри», народний депутат IX скликання від політичної партії «Європейська солідарність» Яна Зінкевич, проректор з міжнародного співробітництва «Вищої Школи Humanitas в Сосновці» (Польща) Томаш Кук та декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Віталій Коцур. Усі вони побажали учасникам плідної роботи, закцентувавшись у своїх виступах на актуальності тематики конференції.

Після цього розпочалався безпосередня робота пленарного засідання, яке модерував доктор політичних наук Борис Дем’яненко. Серію доповідей своїм виступом розпочав президент Стамбульського фонду науки та культури Саїд Юдже, який наголосив на важливості захисту своїх цінностей кожною країною в умовах глобалізації. Надалі, доповнюючи свого колегу, представник Стамбульського фонду науки та культури Ільхам Мірадж, звернув увагу ще й на зміст та природу духовних та світоглядних цінностей в сучасному світі. Натомість доктор політичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Віктор Войналович під час представлення своєї доповіді на тему «Особливості трансформаційних процесів сучасного релігійного комплексу України» суттєву увагу приділив ролі релігійного чинника у трансформаційних процесах на теренах України, як напередодні її незалежності, так і після початку російсько-української гібридної війни у 2014 р. Велику увагу у виступі було звернено на секуляризацію й секюритизацію релігійного простору.

Засідання продовжилося виступом доктора соціальних наук, доцента інституту політичних наук та адміністрування «Педагогічного університету в Кракові» Матеуша Каміонки, який зосередився на питанні становлення українського «покоління Z», якому на думку автора, притаманні такі специфічні риси як соціальна комунікація та командна робота у віртуальному просторі.  Не менш цікавими були й наступні доповіді. Приміром, доктор історичних наук, заступник директора Інституту Ефективної політики (Молдова) Руслан Шевченко розкрив основні аспекти торговельно-економічних відносин Молдови й України у період з 1991 по 2020 рр.; кандидат політичних наук, старший науковий працівник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Ростислав Балабан представив доповідь на тему «Україна: виклики трансформації»; Шамхал Мамедов (кандидат історичних наук, доцент Нахічеванського державного університету (Азербайджан)), з огляду на сучасну військово-політичну ситуацію в карабаському регіоні, представив доповідь на тему «Армянское движение» на южном Кавказе в конце XIX– начале XX века и его влияние на российско-турецкие отношения»; кандидат політичних наук, доцент Національного Авіаційного Університету Сергій Штепа говорив про «Сприйняття політика у глобальну інформаційну епоху», тощо. Водночас слід виокремити виступи ще кількох авторів. Зокрема, доповідь доктора політичних наук, провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олега Калакури була присвячена проблемі «Постімперські чинники російської окупації частини українського Донбасу та перспективи його реінтеграції в Україну». Під час виступу він наголосив на тому, що українське суспільство готове до об’єднання, а одним із суттєвих факторів, який посилить реінтеграційні процеси в Україні є економічний розвиток нашої держави.

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць розкрив дещо інший аспект, який також безпосередньо впливає на політику реінтеграції окупованих територій, зосередившись на проблемі історичної політики в Україні у 2014-2021 роках. Науковець дав характеристику політиці пам’яті, яка на думку автора, полягає у руйнуванні уявлень про дружні стосунки з РФ, зростанні ролі громадянського суспільства у формуванні політики пам’яті, декомунізації, акценті на оцінках подій Другої світової війни, формуванні новітніх героїчних образів та скороченні викладання історії України в школах та ВНЗ (ред. як негативний фактор). Поза тим він звернув увагу на українсько-польські «історичні суперечності», які виникали упродовж 2014-2021 рр. та на антиукраїнську політику пам’яті в «ЛНР» та «ДНР».

Характерно, що виступи доповідачів на пленарному засіданні викликали бурхливу дискусію серед учасників заходу, з-поміж яких слід виокремити: Володимира Вакулича, Бориса Чернова, Бориса Дем’яненка, Віталія Коцура, Неонілу Красножон, Олега Водяного, Олексія Ляшенка, Лесю Коцур та інших.

Крім огляду безпосереднього пленарного засідання варто звернути на роботу учасників конференції в онлайн-секціях, позаяк ними було представлено чималу кількість тем для обговорення. Зокрема, найбільш дискусійними виявились доповіді Тетяни Бевз з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України – «Реформаційні процеси в Україні у контексті глобалізаційних викликів сучасності»; кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Миколи Горбатюка – «Децентралізація в Україні: ключові фактори гальмування реформи на локальному рівні»; кандидата історичних наук, наукової співробітниці відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Лесі Ковач – «Соціально-економічна складова діалектики громадянського та етнічного в Україні в умовах глобалізації»; кандидата історичних наук, наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Олексія Ляшенка – «Громадянська самоідентифікація населення західної України (1992– 2021 рр.)»; кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Валерія Новородовського – «Етнічний склад міського населення України (1991 – 2020 рр.)» та ін. Найактивнішими учасниками дискусії також стали викладачі сковородинівського університету: Тетяна Прядко, Віра Дем’яненко, Алла Рубан, В’ячеслав Редзюк, Сергій Кикоть, Роман Коцур, Руслана Потапенко, Оксана Тарапон, Юрій Козубенко, Валентина Губенко, Юрій Бобровник, а також студенти-політологи – Олексій Грига, Олег Палош та Андрій Шадура.

Підсумовуючи результати конференції учасники та організатори зійшлися на тому, що більш ґрунтовно з матеріалами їхніх доповідей можна буде ознайомитись на сторінках українських фахових видань, де вони невдовзі будуть опубліковані.

Леся Коцур

Перейти до вмісту